Infinitive: уклоня́тися; уклоня́тись
Aspect: Imperfective
Infinitive: uklonjátysja; uklonjátys'
Future
| Sg.1 | уклоня́тимуся; уклоня́тимусь |
| Sg.2 | уклоня́тимешся |
| Sg.3 | уклоня́тиметься |
| Pl.1 | уклоня́тимемося; уклоня́тимемось; уклоня́тимемся |
| Pl.2 | уклоня́тиметеся; уклоня́тиметесь |
| Pl.3 | уклоня́тимуться |
| Sg.1 | uklonjátymusja; uklonjátymus' |
| Sg.2 | uklonjátymeshsja |
| Sg.3 | uklonjátymet'sja |
| Pl.1 | uklonjátymemosja; uklonjátymemos'; uklonjátymemsja |
| Pl.2 | uklonjátymetesja; uklonjátymetes' |
| Pl.3 | uklonjátymut'sja |
Present
| Sg.1 | уклоня́юся; уклоня́юсь |
| Sg.2 | уклоня́єшся |
| Sg.3 | уклоня́ється |
| Pl.1 | уклоня́ємося; уклоня́ємось; уклоня́ємся |
| Pl.2 | уклоня́єтеся; уклоня́єтесь |
| Pl.3 | уклоня́ються |
| Sg.1 | uklonjájusja; uklonjájus' |
| Sg.2 | uklonjájeshsja |
| Sg.3 | uklonjájet'sja |
| Pl.1 | uklonjájemosja; uklonjájemos'; uklonjájemsja |
| Pl.2 | uklonjájetesja; uklonjájetes' |
| Pl.3 | uklonjájut'sja |
Past
| Sg.m | уклоня́вся; уклоня́всь |
| Sg.f | уклоня́лася; уклоня́лась |
| Sg.n | уклоня́лося; уклоня́лось |
| Pl | уклоня́лися; уклоня́лись |
| Sg.m | uklonjávsja; uklonjávs' |
| Sg.f | uklonjálasja; uklonjálas' |
| Sg.n | uklonjálosja; uklonjálos' |
| Pl | uklonjálysja; uklonjálys' |
Imperative
| Sg.2 | уклоня́йся; уклоня́йсь |
| Pl.1 | уклоня́ймося; уклоня́ймось |
| Pl.2 | уклоня́йтеся; уклоня́йтесь |
| Sg.2 | uklonjájsja; uklonjájs' |
| Pl.1 | uklonjájmosja; uklonjájmos' |
| Pl.2 | uklonjájtesja; uklonjájtes' |
Gerund
| Imperfective | уклоня́ючись |
| Perfective | уклоня́вшись |
Gerund
| Imperfective | uklonjájuchys' |
| Perfective | uklonjávshys' |
Impersonal Form
Impersonal Form
Other
Other
Verbs conjugated like уклонятися
домагатися,
уславлятися,
засилатися,
позиватися,
з'їдатися,
натикатися,
завертатися,
пригинатися,
присисатися,
передягатися,
вирізнятися,
обрушатися,
вставлятися,
увільнятися,
труждатися,
відтягатися,
уклонятися,
ослобонятися,
припізнятися,
умилостивлятися, etc. (List truncated at 20 verbs)
Translations
Etymology
Sample Sentences