Infinitive: пополітати; пополітать
Aspect: Perfective
Infinitive: popolitaty; popolitat'
Future
| Sg.1 | пополітаю |
| Sg.2 | пополітаєш |
| Sg.3 | пополітає |
| Pl.1 | пополітаємо; пополітаєм |
| Pl.2 | пополітаєте |
| Pl.3 | пополітають |
| Sg.1 | popolitaju |
| Sg.2 | popolitajesh |
| Sg.3 | popolitaje |
| Pl.1 | popolitajemo; popolitajem |
| Pl.2 | popolitajete |
| Pl.3 | popolitajut' |
Past
| Sg.m | пополітав |
| Sg.f | пополітала |
| Sg.n | пополітало |
| Pl | пополітали |
| Sg.m | popolitav |
| Sg.f | popolitala |
| Sg.n | popolitalo |
| Pl | popolitaly |
Imperative
| Sg.2 | пополітай; пополітай-но |
| Pl.1 | пополітаймо |
| Pl.2 | пополітайте |
| Sg.2 | popolitaj; popolitaj-no |
| Pl.1 | popolitajmo |
| Pl.2 | popolitajte |
Impersonal Form
Impersonal Form
Other
Other
Verbs conjugated like пополітати
попоникати,
офігіти,
залабати,
залахати,
порозминати,
пополітати,
пополягати,
покористати,
повипирати,
погіркішати,
погучнішати,
опупіти,
одговіти,
позадувати,
позагравати,
обматюкати,
скумекати,
пошаленіти,
пополивати,
пороздувати, etc. (List truncated at 20 verbs)
Translations
Etymology
Sample Sentences