Infinitive: відтяга́тись; відтяга́тися; відтягаться
Aspect: Imperfective
Infinitive: vidtjahátys'; vidtjahátysja; vidtjahat'sja
Future
| Sg.1 | відтяга́тимусь; відтяга́тимуся |
| Sg.2 | відтяга́тимешся |
| Sg.3 | відтяга́тиметься |
| Pl.1 | відтяга́тимемось; відтяга́тимемося; відтяга́тимемся |
| Pl.2 | відтяга́тиметесь; відтяга́тиметеся |
| Pl.3 | відтяга́тимуться |
| Sg.1 | vidtjahátymus'; vidtjahátymusja |
| Sg.2 | vidtjahátymeshsja |
| Sg.3 | vidtjahátymet'sja |
| Pl.1 | vidtjahátymemos'; vidtjahátymemosja; vidtjahátymemsja |
| Pl.2 | vidtjahátymetes'; vidtjahátymetesja |
| Pl.3 | vidtjahátymut'sja |
Present
| Sg.1 | відтяга́юсь; відтяга́юся |
| Sg.2 | відтяга́єшся |
| Sg.3 | відтяга́ється |
| Pl.1 | відтяга́ємось; відтяга́ємося; відтяга́ємся |
| Pl.2 | відтяга́єтесь; відтяга́єтеся |
| Pl.3 | відтяга́ються |
| Sg.1 | vidtjahájus'; vidtjahájusja |
| Sg.2 | vidtjahájeshsja |
| Sg.3 | vidtjahájet'sja |
| Pl.1 | vidtjahájemos'; vidtjahájemosja; vidtjahájemsja |
| Pl.2 | vidtjahájetes'; vidtjahájetesja |
| Pl.3 | vidtjahájut'sja |
Past
| Sg.m | відтяга́всь; відтяга́вся |
| Sg.f | відтяга́лась; відтяга́лася |
| Sg.n | відтяга́лось; відтяга́лося |
| Pl | відтяга́лись; відтяга́лися |
| Sg.m | vidtjahávs'; vidtjahávsja |
| Sg.f | vidtjahálas'; vidtjahálasja |
| Sg.n | vidtjahálos'; vidtjahálosja |
| Pl | vidtjahálys'; vidtjahálysja |
Imperative
| Sg.2 | відтяга́йсь; відтяга́йся |
| Pl.1 | відтяга́ймось; відтяга́ймося |
| Pl.2 | відтяга́йтесь; відтяга́йтеся |
| Sg.2 | vidtjahájs'; vidtjahájsja |
| Pl.1 | vidtjahájmos'; vidtjahájmosja |
| Pl.2 | vidtjahájtes'; vidtjahájtesja |
Impersonal Form
Impersonal Form
Other
Other
Verbs conjugated like відтягатись
домагатись,
уславлятись,
засилатись,
позиватись,
з'їдатись,
завертатись,
пригинатись,
присисатись,
передягатись,
вирізнятись,
обрушатись,
вставлятись,
увільнятись,
труждатись,
відтягатись,
уклонятись,
ослобонятись,
припізнятись,
умилостивлятись,
обрікатись, etc. (List truncated at 20 verbs)
Translations
Etymology
Sample Sentences