Infinitive: уклоня́тись; уклоня́тися; уклоняться
Aspect: Imperfective
Infinitive: uklonjátys'; uklonjátysja; uklonjat'sja
Future
| Sg.1 | уклоня́тимусь; уклоня́тимуся |
| Sg.2 | уклоня́тимешся |
| Sg.3 | уклоня́тиметься |
| Pl.1 | уклоня́тимемось; уклоня́тимемося; уклоня́тимемся |
| Pl.2 | уклоня́тиметесь; уклоня́тиметеся |
| Pl.3 | уклоня́тимуться |
| Sg.1 | uklonjátymus'; uklonjátymusja |
| Sg.2 | uklonjátymeshsja |
| Sg.3 | uklonjátymet'sja |
| Pl.1 | uklonjátymemos'; uklonjátymemosja; uklonjátymemsja |
| Pl.2 | uklonjátymetes'; uklonjátymetesja |
| Pl.3 | uklonjátymut'sja |
Present
| Sg.1 | уклоня́юсь; уклоня́юся |
| Sg.2 | уклоня́єшся |
| Sg.3 | уклоня́ється |
| Pl.1 | уклоня́ємось; уклоня́ємося; уклоня́ємся |
| Pl.2 | уклоня́єтесь; уклоня́єтеся |
| Pl.3 | уклоня́ються |
| Sg.1 | uklonjájus'; uklonjájusja |
| Sg.2 | uklonjájeshsja |
| Sg.3 | uklonjájet'sja |
| Pl.1 | uklonjájemos'; uklonjájemosja; uklonjájemsja |
| Pl.2 | uklonjájetes'; uklonjájetesja |
| Pl.3 | uklonjájut'sja |
Past
| Sg.m | уклоня́всь; уклоня́вся |
| Sg.f | уклоня́лась; уклоня́лася |
| Sg.n | уклоня́лось; уклоня́лося |
| Pl | уклоня́лись; уклоня́лися |
| Sg.m | uklonjávs'; uklonjávsja |
| Sg.f | uklonjálas'; uklonjálasja |
| Sg.n | uklonjálos'; uklonjálosja |
| Pl | uklonjálys'; uklonjálysja |
Imperative
| Sg.2 | уклоня́йсь; уклоня́йся |
| Pl.1 | уклоня́ймось; уклоня́ймося |
| Pl.2 | уклоня́йтесь; уклоня́йтеся |
| Sg.2 | uklonjájs'; uklonjájsja |
| Pl.1 | uklonjájmos'; uklonjájmosja |
| Pl.2 | uklonjájtes'; uklonjájtesja |
Impersonal Form
Impersonal Form
Other
Other
Verbs conjugated like уклонятись
домагатись,
уславлятись,
засилатись,
позиватись,
з'їдатись,
завертатись,
пригинатись,
присисатись,
передягатись,
вирізнятись,
обрушатись,
вставлятись,
увільнятись,
труждатись,
відтягатись,
уклонятись,
ослобонятись,
припізнятись,
умилостивлятись,
обрікатись, etc. (List truncated at 20 verbs)
Translations
Etymology
Sample Sentences