Infinitive: розпу́татися; розпу́татись
Aspect: Perfective
Infinitive: rozpútatysja; rozpútatys'
Future
| Sg.1 | розпу́таюся; розпу́таюсь |
| Sg.2 | розпу́таєшся |
| Sg.3 | розпу́тається |
| Pl.1 | розпу́таємося; розпу́таємось; розпу́таємся |
| Pl.2 | розпу́таєтеся; розпу́таєтесь |
| Pl.3 | розпу́таються |
| Sg.1 | rozpútajusja; rozpútajus' |
| Sg.2 | rozpútajeshsja |
| Sg.3 | rozpútajet'sja |
| Pl.1 | rozpútajemosja; rozpútajemos'; rozpútajemsja |
| Pl.2 | rozpútajetesja; rozpútajetes' |
| Pl.3 | rozpútajut'sja |
Past
| Sg.m | розпу́тався; розпу́тавсь |
| Sg.f | розпу́талася; розпу́талась |
| Sg.n | розпу́талося; розпу́талось |
| Pl | розпу́талися; розпу́тались |
| Sg.m | rozpútavsja; rozpútavs' |
| Sg.f | rozpútalasja; rozpútalas' |
| Sg.n | rozpútalosja; rozpútalos' |
| Pl | rozpútalysja; rozpútalys' |
Imperative
| Sg.2 | розпу́тайся; розпу́тайсь |
| Pl.1 | розпу́таймося; розпу́таймось |
| Pl.2 | розпу́тайтеся; розпу́тайтесь |
| Sg.2 | rozpútajsja; rozpútajs' |
| Pl.1 | rozpútajmosja; rozpútajmos' |
| Pl.2 | rozpútajtesja; rozpútajtes' |
Impersonal Form
Impersonal Form
Other
Other
Verbs conjugated like розпутатися
розпутатися,
обплутатися,
сплутатися,
обкутатися,
уплутатися,
спутатися,
окутатися,
зашпотатися,
розплутатися,
укутатися,
вплутатися,
поплутатися,
вкутатися,
присвататися,
оплутатися,
засвататися,
штотатися,
приплутатися,
пошпотатися,
закутатися, etc. (List truncated at 20 verbs)
Translations
Etymology
Sample Sentences