Infinitive: опупіти; опупіть
Aspect: Perfective
Infinitive: opupity; opupit'
Future
| Sg.1 | опупію |
| Sg.2 | опупієш |
| Sg.3 | опупіє |
| Pl.1 | опупіємо; опупієм |
| Pl.2 | опупієте |
| Pl.3 | опупіють |
| Sg.1 | opupiju |
| Sg.2 | opupijesh |
| Sg.3 | opupije |
| Pl.1 | opupijemo; opupijem |
| Pl.2 | opupijete |
| Pl.3 | opupijut' |
Past
| Sg.m | опупів |
| Sg.f | опупіла |
| Sg.n | опупіло |
| Pl | опупіли |
| Sg.m | opupiv |
| Sg.f | opupila |
| Sg.n | opupilo |
| Pl | opupily |
Imperative
| Sg.2 | опупій; опупій-но |
| Pl.1 | опупіймо |
| Pl.2 | опупійте |
| Sg.2 | opupij; opupij-no |
| Pl.1 | opupijmo |
| Pl.2 | opupijte |
Impersonal Form
Impersonal Form
Other
Other
Verbs conjugated like опупіти
попоникати,
офігіти,
залабати,
залахати,
порозминати,
пополітати,
пополягати,
покористати,
повипирати,
погіркішати,
погучнішати,
опупіти,
одговіти,
позадувати,
позагравати,
обматюкати,
скумекати,
пошаленіти,
пополивати,
пороздувати, etc. (List truncated at 20 verbs)
Translations
Etymology
Sample Sentences