Infinitive: гні́ватися; гні́ватись
Aspect: Imperfective
Infinitive: hnívatysja; hnívatys'
Future
| Sg.1 | гні́ватимуся; гні́ватимусь |
| Sg.2 | гні́ватимешся |
| Sg.3 | гні́ватиметься |
| Pl.1 | гні́ватимемося; гні́ватимемось; гні́ватимемся |
| Pl.2 | гні́ватиметеся; гні́ватиметесь |
| Pl.3 | гні́ватимуться |
| Sg.1 | hnívatymusja; hnívatymus' |
| Sg.2 | hnívatymeshsja |
| Sg.3 | hnívatymet'sja |
| Pl.1 | hnívatymemosja; hnívatymemos'; hnívatymemsja |
| Pl.2 | hnívatymetesja; hnívatymetes' |
| Pl.3 | hnívatymut'sja |
Present
| Sg.1 | гні́ваюся; гні́ваюсь |
| Sg.2 | гні́ваєшся |
| Sg.3 | гні́вається |
| Pl.1 | гні́ваємося; гні́ваємось; гні́ваємся |
| Pl.2 | гні́ваєтеся; гні́ваєтесь |
| Pl.3 | гні́ваються |
| Sg.1 | hnívajusja; hnívajus' |
| Sg.2 | hnívajeshsja |
| Sg.3 | hnívajet'sja |
| Pl.1 | hnívajemosja; hnívajemos'; hnívajemsja |
| Pl.2 | hnívajetesja; hnívajetes' |
| Pl.3 | hnívajut'sja |
Past
| Sg.m | гні́вався; гні́вавсь |
| Sg.f | гні́валася; гні́валась |
| Sg.n | гні́валося; гні́валось |
| Pl | гні́валися; гні́вались |
| Sg.m | hnívavsja; hnívavs' |
| Sg.f | hnívalasja; hnívalas' |
| Sg.n | hnívalosja; hnívalos' |
| Pl | hnívalysja; hnívalys' |
Imperative
| Sg.2 | гні́вайся; гні́вайсь |
| Pl.1 | гні́ваймося; гні́ваймось |
| Pl.2 | гні́вайтеся; гні́вайтесь |
| Sg.2 | hnívajsja; hnívajs' |
| Pl.1 | hnívajmosja; hnívajmos' |
| Pl.2 | hnívajtesja; hnívajtes' |
Gerund
| Imperfective | гні́ваючись |
| Perfective | гні́вавшись |
Gerund
| Imperfective | hnívajuchys' |
| Perfective | hnívavshys' |
Impersonal Form
Impersonal Form
Other
Other
Translations
Etymology
Sample Sentences