Infinitive: воркоті́ти
Aspect: Imperfective
Infinitive: vorkotíty
Future
| Sg.1 | воркоті́тиму |
| Sg.2 | воркоті́тимеш |
| Sg.3 | воркоті́тиме |
| Pl.1 | воркоті́тимемо; воркоті́тимем |
| Pl.2 | воркоті́тимете |
| Pl.3 | воркоті́тимуть |
| Sg.1 | vorkotítymu |
| Sg.2 | vorkotítymesh |
| Sg.3 | vorkotítyme |
| Pl.1 | vorkotítymemo; vorkotítymem |
| Pl.2 | vorkotítymete |
| Pl.3 | vorkotítymut' |
Present
| Sg.1 | воркочу́ |
| Sg.2 | воркоти́ш |
| Sg.3 | воркоти́ть |
| Pl.1 | воркотимо́; воркоти́м |
| Pl.2 | воркотите́ |
| Pl.3 | воркотя́ть |
| Sg.1 | vorkochú |
| Sg.2 | vorkotýsh |
| Sg.3 | vorkotýt' |
| Pl.1 | vorkotymó; vorkotým |
| Pl.2 | vorkotyté |
| Pl.3 | vorkotját' |
Past
| Sg.m | воркоті́в |
| Sg.f | воркоті́ла |
| Sg.n | воркоті́ло |
| Pl | воркоті́ли |
| Sg.m | vorkotív |
| Sg.f | vorkotíla |
| Sg.n | vorkotílo |
| Pl | vorkotíly |
Imperative
| Sg.2 | воркоти́ |
| Pl.1 | воркоті́мо; воркоті́м |
| Pl.2 | воркоті́ть |
| Sg.2 | vorkotý |
| Pl.1 | vorkotímo; vorkotím |
| Pl.2 | vorkotít' |
Gerund
| Imperfective | воркотячи́ |
| Perfective | воркоті́вши |
Gerund
| Imperfective | vorkotjachý |
| Perfective | vorkotívshy |
Impersonal Form
Impersonal Form
Other
Other
Verbs conjugated like воркотіти
трахкотіти,
теремкотіти,
шепотіти,
хрумкотіти,
рокотіти,
хлюпотіти,
шурготіти,
джерґотіти,
гаркотіти,
ропотіти,
торохкотіти,
хамкотіти,
ґеркотіти,
харкотіти,
дзеленькотіти,
бормотіти,
звенькотіти,
дзвенькотіти,
буботіти,
цяпотіти, etc. (List truncated at 20 verbs)
Translations
Etymology
Sample Sentences